Українським ГЗК треба підвищити якість рудних концентратів в рамках "зеленого" переходу,

руда

Перехід світової металургії на виробництво "зеленої" сталі підвищує попит на високоякісний залізорудний концентрат. Це вимагає від гірничо-збагачувальних комбінатів України додаткових зусиль, щоб перейти від випуску концентратів із вмістом заліза 64-68% до виробництва концентратів із вмістом заліза 70-71%, оскільки залізні руди в країні досить бідні.

Про це йшлося на міжнародній конференції "Залізорудні родовища України: сучасні проблеми та перспективи розробки", пише бізнес-портал UAprom.

Водночас, збільшення видобутку та експорту залізної руди на зовнішні ринки надасть суттєву підтримку економіці України у воєнний час.

За словами професорки Києво-Могилянської Академії Лідії Горошкової, більшість країн, які мають поклади залізної руди, намагаються за рахунок збільшення експорту зменшити наслідки криз. І Україна не є виключенням: враховуючи потребу нашої економіки у валюті, є необхідність збільшити обсяги видобутку та експорту залізної руди.

Читайте також: Надходження валюти від експорту залізної руди впали за рік на 40%, – Митна служба

Однак специфікою української залізорудної галузі є використання бідних руд із вмістом загального заліза близько 30%,зауважують вчені. Це обумовлює необхідність подальшої переробки та збагачення руд, у тому числі шляхом підроблення і подрібнення, магнітної сепарації, флотації і зневоднення.

У підсумку гірська порода із часткою заліза 30% переходить в пухкий пульпоподібний мономінеральний продукт – магнетитовий концентрат із часткою заліза 64–68%. Це дозволяє зробити їх більш ліквідним товаром, зазначив завкафедри мінералогії, геохімії та петрографії Інституту геології КНУ ім. Т. Шевченка Сергій Шнюков.

Але концентрат, який отримують в процесі глибокої переробки, є абсолютно новим продуктом, який відрізняється від руди, зазначає Володимир Михайлов, завкафедри корисних копалин Інституту геології КНУ ім. Т. Шевченка. Він звернув увагу, що це питання є предметом сумнівів для податкових органів, які опираються на редакцію Податкового кодексу 2014 року, де поняття первинної обробки руд сформульовано нечітко.

"Ми багато займалися цим питанням і встановили, що на стадії глибокої переробки із рудою відбуваються кардинальні якісні зміни. Вона перетворюється на зовсім новий продукт – змінюється її агрегатний стан та мінеральний склад. Тому, на наш погляд, претензії податкової служби є необґрунтованими", – зазначив науковець.

Схожого висновку дійшла й група науковців Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України. Вони зазначили: "правовий аспект полягає в тому, що магнетит в концентраті і магнетит у вихідній руді є по суті різними мінеральними фазами. Тобто, при збагачення руди відбуваються зміни кристалічного стану і хімічного складу основного мінерального компоненту руди". А отже, оподаткування рентною платою має завершуватися на етапі дроблення видобутої залізної руди.

Автор: Михайло Орлюк

Wiki