Таємна війна у Європі: Російські спецслужби і загроза 'студентів'

"Студенти", священники та іноагенти: новий рівень таємної армії Путіна

У сучасному світі ведення таємних воєн стало невід’ємною складовою політичних конфліктів. Європейські країни, зокрема, постійно стикаються з активною диверсійною діяльністю російських спецслужб, що є складною проблемою для їх національної безпеки та соціальної стабільності. В останні роки цей феномен лише загострився, чому присвячені численні аналітичні матеріали, зокрема той, що опублікований ABNcorrespondence.

Відповідно до згаданого дослідження, Росія веде активну та надзвичайно витратну політику підриву в Європі. Ця діяльність охоплює широкий спектр дій: від диверсійних актів на оборонних підприємствах до підкупу політичних еліт та організації масштабних розвідувально-саботажних операцій. Навіть після значних втрат, пов'язаних із ліквідацією керівної структури їхніх диверсійних мереж у Європі, російські спецслужби продовжують активно діяти, перебудовуючи свої оперативні мережі та залучаючи нових агентів.

Особливу увагу привертає феномен "студентів" – це незвичайно велика кількість вихідців з Росії, які масово вступають до вищих навчальних закладів у Європі. Вони представляють собою не лише молодих інтелектуалів, а й потенційних розвідників, які здатні діяти під прикриттям академічної діяльності. Цей процес підкріплюється легендами та документами, які дозволяють їм виправдати свою присутність у Європі, а також спеціальною підготовкою, включаючи захищене зв'язування з Москвою.

Одним із яскравих прикладів цього явища стало розслідування The Wall Street Journal щодо "російських шпигунів по сусідству". У Словенії була виявлена законспірована мережа високопрофесійних шпигунів, які працювали під прикриттям емігрантської пари з Аргентини. Їх завдання включало координацію дій та фінансування для існуючих та нових агентів, що оперативно діяли в Європі. Після їх розкриття значно зменшилася активність подібних пар, але це не зупинило загальний потік російських оперативників у Європі.

Окрім того, Росія активно використовує інших емігрантів з Росії, які зберігають зв'язки зі спецслужбами і готові виконувати завдання будь-якої складності. Це дає їм можливість впливати на політичну та соціальну обстановку в країнах Європи через участь в інформаційно-психологічних операціях та навіть активну участь у диверсійних заходах.

Завдяки зручному географічному положенню та слабкому контролю спецслужб в країні, Словенія стала не лише місцем для базування розвідувальних груп, а й платформою для координації їхніх дій в Європі, зокрема через простоту пересування по Шенгенській зоні.

Отже, діяльність російських спецслужб у Європі не є випадковою чи обмеженою: вона представляє собою довгострокову стратегію по підриву європейських держав зсередини. Цей процес вимагає посилення контррозвідувальних заходів, міжнародного співробітництва та усвідомлення загрози з боку зовнішніх втручань для збереження національної безпеки і стабільності в регіоні.

Оригінал статті:

“Студенти”. Священники та іноагенти. Новий набір таємної армії Путіна

Про продовження таємної війни Путіна проти Європи у матеріалі ABNcorrespondence трьома мовами.

Посилання у першому коментарі.

Текст українською нижче.

Низка диверсійних актів на оборонних підприємствах Європи, вбивства, саботажі, підкуп політичних еліт та масштабна підривна робота Росії на території Європи змусили європейські країни істотно почистити російську таємну армію, масово виславши із країн агентів спецслужб, які працювали під дипломатичним прикриттям.

ABNcorrespondence писали про це у матеріалі «Таємна війна Росії в Європі» https://abn.org.ua/.../yurij-syrotyuk-tayemna-vijna.../.

Ліквідація керівної ланки дещо ускладнила, але не припинила диверсійної роботи російських спецслужб на території Європи. Росія не рахується з витратами, коли йдеться про посилення підривної роботи в Європі. Головний агент Владімір у кожному своєму спітчі намагається посіяти розкол всередині Європейського співтовариства, налаштувати населення європейських країн проти своїх еліт, загострити протистояння (підтримуючи країні течії), внести хаос.

Після втрати керівної ланки управління розвідувально-диверсійними мережами, Росія кинулася посилено відновлювати роботу в середовищі «ворожих» країн. Довелося розконсервовувати мережу агентів глибокого впливу. У нещодавньому розслідуванні The Wall Street Journal: «Російські шпигуни по сусідству» йдеться про виявлення в Словенії глибоко законспірованої ланки високопрофесійних шпигунів високої ланки, які залегендовано діяли як пара емігрантів з Аргентини. Марія Роза Майєр Муньос (Анна Валеріївна Дульцева), за легендою управителька художньої онлайн-галереї з Аргентини, її чоловік Людвіг Гіш (Артем Вікторович Дульцев), керівник ІТ-стартапу. Подружжя володіло добре підготовленими документами, в їхньому будинку в Словенії виявили спеціальне програмне забезпечення для захищеного зв’язку з Москвою, яке не вдалося зламати ні європейським, ні американським фахівцям. В потаємному сховищі знаходилися сотні тисяч євро.

Завданням «подружжя» було координувати відновлену шпигунську мережу, передавати завдання та кошти. Після того, як пара Дульцевих була виявлена і заарештована, в Європі масово почали зникати з радарів подібні подружжя емігрантів.

Зручне географічне положення Словенії та слабкість контррозвідувальних органів цієї країни перетворили її на зручну базу для формування розвідувального спруту. Шенгенські правила безвізового і неконтрольованого пересування всередині Європи спрощують роботу російської агентури.

Ще одну дивну аномалію словенські спецслужби виявили із аномальним напливом студентів, вихідців з Росії, в університети країни. Молоді люди віком 40-50 років стали масово поступати в вищі навчальні заклади.

Росія дуже швидкими темпами «наводнила» Європу новими розвідувальними кадрами під виглядом біженців і нелегальних мігрантів. Дуже часто російські спецслужби вдаються до аутсорсингу, за гроші та з ідейних мотивів, наймаючи низькокваліфікованих агентів до виконання найрізноманітніших завдань. Середовище емігрантських «хароших русскіх» буквально кишить тими, хто зберігає контакти з російськими спецслужбами і готовий до виконання різноманітних завдань, від участі в інформаційно-психологічних операціях до реальних акцій диверсій та саботажу.

«Втікачі», які вдома звикли жити на широку ногу, не оминають нагоди підзаробити, виконуючи дрібні доручення. При чому більшість з них реально вболівають за збереження Росії як імперії, виступаючи лише проти так званого режиму Путіна та інколи за позірну демократизацію «єдіной і недєлімой» країни. Тим паче, що всі російські емігранти добре знають наскільки довгими є руки російських спецслужб для знищення ворогів в Європі. Приклад Березовського, Литвиненка, Скрипалів дуже наочний, щоб у випадку прохання допомогти не Путіну, а країні, вони могли відмовити. Відтак саме з цих середовищ дуже часто можна почути про те, що «Україна вже програла», в «Україні нетерпимість і корупція», а «заперечення вєлікай русской культури» є неприйнятними.

Саме середовище аполітичних суб’єктів, людей культури дуже сприятливе для агентурної роботи. Оперні співаки, власники культурних салонів і клубів, художники завжди були сприятливим середовищем дій російської агентури.

Не гребує Росія й залученням відвертого криміналітету за гроші для виконання брудної роботи.

Посилено працює й запасна гілка агентурної мережі. Легендовані під священників РПЦ, користуючись захистом свободи віросповідання, проводять активну підривну діяльність в Європі. Представники Служби «внєшнєй развєдкі та Фєдєральной Служби Бєзопасності» в рясах є потужною ланкою у таємній війні, яку Росія веде в Європі.

Лише за останній час на поверхню спливло декілька гучних випадків злочинної діяльності агентів в рясах, які не вдалося приховати. Так Болгарська влада вислала з країни представника РПЦ в Софії «архімандрита» Вассіана Змєєва за шпигунську діяльність та «реалізацію різних елементів гібридної стратегії РФ з цілеспрямованого впливу на суспільно-політичні процеси Болгарії на користь російських геополітичних інтересів».

РПЦ у відповідь звинуватила болгарську владу в сатанізмі. Натомість болгарський прем’єр-міністр Ніколай Денков влучно відповів: «Російські священники не були вислані, тільки люди, які працювали проти національних інтересів Болгарії». На початку 2024 року Естонія не продовжила посвідку на проживання главі Естонської православної церкви Євгену (Валерію Решетнікову), зобов’язавши останнього до 6 лютого залишити межі країни. У травні 2024 року естонський парламент засудив дії РПЦ з виправдання та підтримки війни в Україні та оголосив діяльність інституції як таку, що приховує загрози громадському та конституційному порядку в Естонії. Також естонський парламент закликав усі держави і міжнародну громадськість перешкоджати ворожій діяльності РПЦ з надання зловісного впливу. Наразі чутлива тема свободи віросповідань залишається для російської резидентури чудовим прикриттям для своєї діяльності. Діяльності не лише інформаційно-диверсійної. Європейські розвідки мають мати перед очами гіркий досвід України, в якій мережа РПЦ стала місцем не лише відвертої підривної та колаборантської діяльності, але й активним рекрутинговим центром, місцем накопичення зброї, збором та передачею чутливої інформації.

Ще однією лінією роботи є інфільтрація європейського політикуму і соціуму власною агентурою. Попри відомі історії з агентурною діяльністю депутата Європарламенту від Латвії Татьяни Жданок та виявлення російського шпигуна – консультанта двох парламентарів від партії Альтернатива для Німеччини Владіміра Сєргєєнка, Росія намагається інфільтрувати своїми агентами навіть організації, які, приміром, декларують себе як проукраїнські. Розвал будь-якої скоординованої діяльності у середовищі поневолених Росією народів чи криклива епатажна нав’язлива позірно проукраїнська позиція – метою якої є відвернути прихильність Заходу – теж у полі зору російської агентури.

Проте льодоруб і полоній як інструмент російської розвідувальної роботи приходить на передній план. Кажуть таку роботу особисто курує і координує російський шпигун Владімір. І отримує від цього неабияке задоволення. Ну, а ціль цієї роботи прекрасно викладена в словах його скомороха Дмітрія Мєдвєдєва: «Вони бояться передачі нашої зброї ворогам західного світу? Потрібно передати їм всі можливі види озброєнь. Вони бояться анархії і спалаху злочинності в великих містах? Треба допомогти в дезорганізації їх муніципальної влади! Вони бояться соціальних вибухів. Давайте влаштуємо їх. Треба вкидати в їх медіасферу всі самі зловісні нічні жахи, використовувати всі їхні фантомні болі… Вони кричать про використовування нами фейкових новин? Давайте перетворимо їх життя в суцільний безумний жах, в якому вони не зможуть відрізнити дику вигадку від реалій, інфертальне зло від життєвої рутини. І жодних правил щодо ворога…».

Слова екс-очільника Росії і найближчого соратника Путіна – це не просто марення божевільного, Росія, схоже, оголосила Європі війну без правил. І доки її передові загони – розвідувально-диверсійні мережі – не об’єдналися, скажімо, зі сплячими мережами ІДІЛ, бандами нелегальних мігрантів і не очолили війну всіх проти всіх, Захід має вдатися до превентивного удару, незалежно, під чим ховаються погони диверсанта: під рясою РПЦ, чи під декольте оперної співачки…

https://www.facebook.com/yuriy.syrotyuk

Wiki